Додаткова інформація

середа, 21 квітня 2021 р.

На порозі головне православне свято – Воскресіння Господнє. Пасха була і залишається найсвітлішим і найбільшим святом у християнському світі. Щорічно цей день наповнює серця людей надією і любов’ю, наділяє людину терпінням і вірою. Цього величного свята з однаковим нетерпінням чекають і дорослі, і діти. З ним пов’язані не лише цікаві традиції, а й яскраві спогади.  Традиційно на Великдень люди прикрашають яйця. 

Писанки – це найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва, це своєрідний мініатюрний живопис, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи.                                                                                                   

У сучасному світі писанкарство вийшло за рамки традиційного розпису писанок. Майстри і майстрині писанкарства створюють прекрасні шедеври. З великих страусиних яєць роблять ажурну різьбу, обшивають яйця вишивками, обклеюють красивими візерунками із серветок у техніці декупаж і у техніці квілінг, прикрашають кольоровими цукерочками, обв'язують гачком, обплітають бісером. 


Існують такі види писанок:


Традиційні виготовляють із справжнього курячого або гусячого яйця:
писанка, крапанка, драпанка (шкрябанка), мальованка, крашанка

Писанка


Крапанка


Драпанка (шкрябанка)


Мальованка 


Крашанка 


Нетрадиційні: дерев’яні. Їх використовують як сувеніри. Є також керамічні, склянні, виготовлені із дорогоцінних металів, паперу, тканини.

Традиційні писанки прикрашають орнаментами – візерунками, побудованими на ритмічному повторенні геометричних елементів або рослинних чи тваринних мотивів. Символічних малюнків у писанці понад сто. Геометричні елементи дуже прості, і найпоширенішими серед них є такі: кружальця, трикутники, ромби, «кривульки», лінії. Нині використовується такі мотиви, як «баранячі роги», «кучери», «кудряві», «вітрячки», «гребінчики», «Восьмираменна зірка». «Кривульки», або «бекзконечник» - зигзагоподібний меандровий орнамент, який відомий ще з часів трипільської культури. До цього виду орнаментальних мотивів належать «соснки», «хвощ», і «перерви». Відомий узор «ружа» (зірки, розетки) являє собою перехід від геометричного до рослинного орнаменту. Іноді він нагадує зображення сонця. В основі рослинного орнаменту лежать спостереження реально існуючих форм у природі. Їхня виразність – це яскраве вираження від побаченого.

гілка –охорона проти хвороб та злих сил. Символ вічного життя;
дубовий листок –знак повноти життя;
дерево життя – символ безперервного відновлення природи. Образ Божої мудрості;
риба – символ води, життя, щастя і здоров’я;
олень – символ сонячного проміння;
кінь – символ достатку, багатства;
півень – вістун дня, охоронець добра. Символ світла, яке побороло темряву;
зоря –знак неба, небесних тіл, сонячного божества. Знак христового царства;
хрест – символ всесвіту, чотирьох сторін світу;
трикутник – символ вогню, символ пресвятої Тройці;
колесо – знак безперервного відновлення життя. 






Найпоширеніша техніка декорування великодніх яєць – восковий розпис.
Писанки розпочинали писати не в якийсь визначний день, а в зручний, вільний від хатньої роботи час. Проте до цього дійства готувалися. Якщо Великодній піст – це час духовного і фізичного очищення, то день, коли писали писанки, був ще особливішим. Цю роботу розпочинали умитвореними, вгамувавши всі недобрі думки. Розпочинали писати зі слів; «Господи, благослови». Часто першу писанку ознаменували написом «Христос Воскрес!». У цей день писанкарка намагалася не робити важкої роботи, аби рука не тремтіла, могла виводити чіткі візерунки.

Протягом Великодніх свят писанками обдаровували дітей, родичів, сусідів. Варені писанки споживали за святковим столом. Найкращі писанки освячувались в церкві і обов’язково зберігали від Великодня до Великодня. Освячені писанки дуже шанували, їх зберігали на видному місці або біля ікон, вони були оберегом і окрасою домівки. Ця своєрідна колекція була гордістю кожної писанкарки. Люди не уявляли свято Великодня без писанки.

Етапи роботи над восковим розписом:


Для писанок беруть курячі яйця гарної форми і білою гладенькою шкарлупкою, щоб орнамент був контрастний і чіткий, а колір насичений і чистий. Оскільки фарба не завжди добре береться, яйце перед розписом протирають розчином оцту. Зазвичай розписують сирі яйця. Полежавши деякий час, воно засихає і тому може зберігатись багато років. А можна попередньо видалити вміст яйця. Для цього в шкарлупі роблять в протилежних сторін два маленькі отвори і видувають вміст яйця. 
Писанкарський інструмент писачок. Має носик і лієчку. У лієчку поміщають шматочок воску і нагрівають над полумя’м свічки. Цим розігрітим інструментом наносять орнамент на поверхню яйця. Застиглий на яйці віск надійно захищає поверхню від попадання на неї барвників або відбілювача. Таким чином, коли наноситься віск на біле яйце – то на готовій писанці це місце буде білим, коли ми пишемо воском по будь-якому іншому кольорі – то малюнок цього кольору ми і отримаємо на готовій писанці. Кольори на писанки отримують накладенням одного кольору на іншій, від світлого до темного. Після кожного фарбування, на писанці зафарбовуються воском частини орнаменту, колір яких необхідно зберегти й шар за шаром на яйці народжується задуманий майстром візерунок. В кінці, коли вже нанесені всі шари фарби, яйце нагрівають і акуратно знімають віск.