Вітаю вихованців гуртка "Світ фантазій" з закінченням навчального року і нашого дистанційного навчання! Дуже вдячна всім діткам, які продовжували малювати, творити, розвиватися в складний і не звичний для всіх час. Пишаюся всіма, ви великі молодці, і в підсумку вийшов прекрасний результат! Окрема подяка батькам за підтримку і допомогу, це надзвичайно важливо. Бажаю всім здоров'я, гарно відпочити, набратися сил, щоб продовжувати створювати нові витвори мистецтва. Як справжні художники, не забувайте іноді малювати. До зустрічі в новому навчальному році! 

Сучасні українські художники

Іван Марчук 

Іван Степанович Марчук (12 травня 1936, с. Москалівка, Лановецький район, Тернопільська область) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя. 2007 року потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета «The Daily Telegraph». 2006 року Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу. Ім’я Івана Марчука та його роботи закарбувалися в історії українського мистецтва давно і надовго. Втім, визнанню передували тривалі депресії та заборонені виставки. Рятувало лише бажання мріяти та творити. До 1988 року творчість Івана Марчука не була офіційно визнана Спілкою художників, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки у 1979 і 1980 роках у Москві). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України. 

Олексій Поляков

Олексій Поляков народився 1943 року в селі Калиново Луганської області. 1965 року переїхав у Донецьк. Працював художником Будинку культури шахти ім. Засядька в Донецьку, художником-виконавцем у Художньому фонді Донецької організації Спілки художників, став членом республіканської творчої групи «Азовсталь» м. Жданова. Удостоєний почесних звань «Заслужений художник України» та «Народний художник України». Постійний учасник пленерів «Хортиця крізь віки».

Олег Любківський

Художник і графік, автор концептуальних творів, які концентрують образ Чернівців у контексті загальноєвропейської культури. Член національної спілки художників України з 1988 року. Створює урбаніст. пейзажі, абстрактні композиції, ві­д­ображаючи європейську культурну спадщину, колізії сучасності. Основна галузь – станкова і книжкова гра­фіка; техніки – акварель, офорт. Для творчості Л. характерні чітка ритміка, динаміка лінії та штрихів, світло-тіньове моделювання. Окремі роботи зберігаються у Чернівецькому художньому і краєзнавчому музеях, НХМ (Київ). Кожна виставка його робіт завжди концептуальна. Про картини, виставки Олега Любківського доречніше було б казати не «дивитися», а «читати». Його образотворче мистецтво справді цілковито піддається текстуальному аналізові. І очевидним є те, що художню прозу Олега Любківського не можна повноцінно аналізувати, не знаючи його образотворчого мистецтва. Та натомість саме проза сприяє поглибленому розумінню його картин, наближенню до психології творчості художника. 

використані джерела

https://sites.google.com/site/vidomiukraienskihudozniki/

https://gazeta.ua/articles/culture/_cotiri-suchasnih-ukrayinskih-hudozhniki-yaki-stali-vidomimi-za-kordonom/733852
http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=492111
http://s-vyshynsky.vkursi.com/6230.html
http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59835

ВПЛИВ ВІЗАНТІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА КУЛЬТУРУ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Впродовж багатьох віків й українська культура зазнавала значного впливу унікальної духовної спадщини Візантії. Це яск­раво виявилося у збереженні тісних зв'язків українського право­слав'я з Константинопольською церквою, системі навчання в шко­лах церковних братств України, діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій. Як і в Росії, українське богослов'я, іконо­пис, церковна архітектура та література тривалий час дотримува­лися візантійської традиції.

- з IX ст, починаються активні контакти Візантії та Київської Русі знаменитим шляхом "з варягів у греки".

- 860 р легендарний походу князя Аскольда на Царгород (фактично започатко­ване хрещення Русі.

- середина X ст. - поїздка Київської княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного (велике значення у подальшому розвитку торгово-політичних відносин між обома країнами і поширенні Християнства на Русі)

- шлюб сестри візантійського імператора Василія II — Анни з Київським князем Володимиром (довершив перетворення Християнства на державну релігію Русі (акт хрещення 988 р.).

Важко переоцінити значення візантійської культури для роз­витку Київської Русі. Особливо відчутно цей вплив виявлявся у галузі образотворчого мистецтва, релігії та філософії, суспільної думки та космології, писемності й освіти, політичних ідей та права. Художня культура Київської Русі представлена мозаїкою і фрескою. Крім того, найвищий розвиток отримав релігійний жанр – іконопис. Система храмового живопису бере свій початок у 11 столітті. Збереглася вона в зображеннях в Софійському соборі. У 12 столітті славу придбав Алімпій (російський майстер-іконописець). Йому приписано авторство над великою вражаючої краси іконою «Ярославська Оранта» («Богоматір Велика Панагія». З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети хри­стиянського культу, був запозичений церковний спів.

Мистецтво Київської Русі

Монументальне мистецтво в Давньоукраїнській державі з’являється з проникненням християнства. У IX – X ст. швидкими темпами розвиваються фресковий та мозаїчний живопис. Оздоблення найчастіше мало характер сюжетних малюнків і портретів святих, що чергувалися з орнаментами. Власне всі зображення мали утворювати єдиний за задумом текст, що читався, як і книга, зліва направо.

Мозаїки були дуже дорогими у виконанні, тому більшість зображень у храмах і князівських палатах виконувалися у вигляді розписів фарбою – фресок. Майстри фрескових розписів працювали не лише над релігійними сюжетами. Світськими за характером були фрески, що прикрашали стіни княжих палат, а в церквах з’явилися розписи, побутові за тематикою, наприклад, сцени полювання та княжого життя в галереях Софіївського собору; зображення константинопольського іподрому, на якому присутні візантійський імператор і київська княгиня Ольга.

Великої популярності в давньоукраїнських розписах набув образ Богоматері. Її типове зображення в канонічній позі Оранти (Благаючої) – з молитовно піднятими на рівень голови руками. Саме такі Богоматері Оранти оздоблювали вівтарну частину багатьох храмів Давньоруської держави.

Софіївська Богоматір Оранта в Києві (1037) належить до числа найвищих досягнень монументального візантійського мистецтва, виконаного київськими майстрами. Усі відомі візантійські Оранти Богоматері поступаються Київській.

Важливим елементом художнього оформлення були орнаменти. У Софії Київській вони є на всіх стінах, стовпах собору, віконних арках, мають рослинний характер і нагадують орнамент пишної мініатюри. Серед пам’яток художнього різьблення по каменю, що прикрашали храми й палаци, найбільшу увагу привертають плити, виготовленні в техніці орнаментального і тематичного рельєфу.

Якщо мозаїки та фрески знаменували тріумф християнства, то іконам поклонялися і молилися. Спочатку ікони завозили з Візантії, а вже з другої половини XI ст. при давньоруських монастирях починають плідно працювати і власні іконописні майстерні. І хоча за тих часів живописці на підписували своїх робіт, а лишали тільки знаки приналежності ікони до тієї чи іншої майстерні, до нас дійшли імена руських іконописців. Найвідомішими з них вважаються Григорій та Алімпій, що жили на межі XI і XII ст. при Києво-Печерській лаврі – одного з найбільших центрів тогочасного іконопису.

Значний слід залишила давньоукраїнська малярська школа в оздоблені рукописів, які прикрашали мініатюрами, заставками, орнаментами. Високий ґатунок книжкової мініатюри виявився, зокрема, в оформленні "Остомирового євангелія", "Ізборника" 1073 р. та 1076 р. тощо.

Особливістю давньоруського прикладного мистецтва було співіснування елементів язичницької і християнської символіки. Нерідко вони мирно уживалися на одному предметі. Так, на київській золотій емалевій діадемі XI – XII ст. поруч з апостолами зображено дівочі голівки й "дерево життя". Можна думати, що язичницькі сюжети і символи на виробах прикладного мистецтва X – XIII ст. несли в собі не тільки декоративну, а й магічну охоронну функцію.

Давньоруські майстри відносно рано володіли технікою виготовлення скла, майолікової кераміки. Цьому сприяло широке будівництво кам’яних будівель, для внутрішнього спорядження яких використовували смальту, керамічні плитки, покриті різнокольоровою поливою.

Склороби, крім смальти, виготовляли різнокольорові браслети, намисто, персні, кубки, чари, інші предмети побутового призначення. Особливо масовими були скляні браслети. Головним центром їх виробництва був Київ. Як вважають спеціалісти, давньоруські ремісники знали вже й секрети кришталю.

 

використані джерела 
http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/11228/
http://vuam.org.ua/uk/Platar

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-14D9CFB69E38E/list-B407A47B26

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/30371/

Вже готові чудові творчі композиції, виконані під час карантину, на тему "Світ комах" (у групі початковий рік навчання 2 р.н.) і "Світ під збільшувальним склом" (у групах основний рівень навчання 1 р.н. і 2р.н.) 

Козилян  Вікторія 12 років

Швець Надія 13 років

Мороз Марина 11 років

Борчук Вікторія 10 років

 

Мартинюк Артем 8 років

Рамазанов Влад  8 років

Лакуста Мирослава 15 років

Варварич Емілія 12 років

Мишковський Тимофій 8 років

Фурик Вікторія 8 років

Береснева Аліса 

Береснева Емма 

Бомко Настя 11 років

Кіянчук Мар'яна 15 років

Гнатюк Нікіта 9 років

Требик Ангеліна 9 років 

Мороз Віра 11 років

Борчук Роксолана 13 років 

Попек Каріна 12 років

Халавка Мирося 8 років

Тулик Настя 12 років

Джаман Оля 7 років 

Джаман Анна 9 років

Пентелюк Єва 9 років 

Наступне завдання для молодшої групи (початковий рік навчання 2 р. н.) буде творча  композиція під назвою "Світ комах". Необхідно уявити унікальний, фантастичний світ комах. В малюнку має бути сюжет, зображена якась подія, що відбувається між комахами в комашиному місті, де головними героями будуть не люди а комахи. Малюємо мінімум 5 видів комах (метелики, сонечка, різні жучки і т. д.) деталізовані на весь формат. Доповнюємо композицію різними рослинками, так як вони є основним комашиним середовищем. 

А для старших груп (основний рівень навчання 1 р. н. і 2 р. н.) наступне завдання буде під назвою "Світ під збільшувальним склом". Виконуємо стилізоване зображення комах і рослин.  Малюємо деталізовані на весь формат декілька різних комашок і  їхнє середовище - рослинки. Декоруємо орнаментами, різним декоративними,  стилізованими елементами. Техніка виконання графічна, надаємо колір акварельними фарбами і після висихання промальовуємо чорними маркерами і лайнерами, різної товшини. Бажаю всім натхнення!

Фестиваль "Країна сонячних мрій" 

Група №1(початковий рівень навчання 2 р.н.)

Дімбровська Євгенія

Ходан Настя

Грицюк Марія 

Жуковська Марина

Рамазанов Влад 

Гнатюк Нікіта 

Халавка Мирося 

Прокопчук Євгенія

Чистов Максим

Чистова Валерія 

Береснева Емма 

Береснева Аліса 

Мартинюк Артем

Бабій Юлія 

Герман Настя

Боднарюк Софія 

Цимбал Анастасія

Бруневич Ніка 

Трушка Дмитро 

Група № 2 (основний рівень навчання 1 р. н.)

Мороз Марина 

Пентелюк Єва 

Щербата Поліна

Мажуровський Данііл 

Лобзун Валерія 

Фурик Вікторія 

Мороз Віра 

Джаман Анна

Джаман Ольга 

Борчук Роксолана 

Мишковський Тимофій 

Кравчук Діана 

Чижова Юлія 

Тулик Настя 

Бомко Настя 

Требик Ангеліна

 

Табака Юліана

Борчук Вікторія 

Група № 3 (основний рівень навчання 2 р. н.)

Клебан Валерія 

Стецько Ярина 

Гоминюк Сергій 

Козилян Вікторія

Швець Надія

Жуй Вікторія 

Варварич Емілія

Кіянчук Мар'яна 

Лакуста Мирослава 

Дімед Анна

Попек Каріна